За якою формою декларувати податок на прибуток за 2018 рік
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою, та з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.
У зв’язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2018 року за № 1303/32755 (далі – наказ № 842), розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі – декларація за новою формою).
Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету, листом ДФС від 04.01.2019 рекомендовано платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік подавати податкову декларацію за новою формою.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік». Зазначене має бути реалізовано у програмному забезпеченні, яке використовує платник для подання нової форми декларації в електронному вигляді.
Відповідно інформаційні системи ДФС забезпечують приймання декларації за новою формою за ідентифікатором J0100117 як за наявності позначки «базовий звітний період квартал» – для платників податку, що складають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, так і за наявності позначки «базовий звітний період рік» – для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.
Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи зазначене, до 01.04.2019 буде забезпечено також прийняття декларацій за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 № 467), а саме:
за базовий звітний період рік – за ідентифікатором форми J0108104;
за базовий звітний період квартал – за ідентифікатором форми J0100116.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, у разі необхідності внесення змін до податкової звітності за минулі податкові (звітні) періоди у порядку, визначеному ст. 50 Кодексу, до 01.04.2019 платники податку матимуть можливість подавати уточнюючі декларації за ідентифікаторами форм J0108104, J0100116 та J0100516.
При виправленні помилок за податкові (звітні) періоди 2015-2017 років суб’єктами господарювання – виробниками сільськогосподарської продукції, якими було обрано річний податковий (звітний) період відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу, такі платники в уточнюючих деклараціях обов’язково проставляють позначку у рядку «виробника сільськогосподарської продукції» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та можуть використовувати ідентифікатор форми J0100516, що буде діяти до 01.04.2019, а у подальшому – нову форму за ідентифікатором J0100117.
Після 01.04.2019 уточнюючі декларації прийматимуться тільки за новою формою (за ідентифікатором J0100117).
Згідно з абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 Кодексу, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
У разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов’язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104 або J0100116.
Звертаємо увагу, що платники єдиного податку (фізичні і юридичні особи), які здійснювали у 2018 році на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати, відповідно до п. 297.5 ст. 297 Кодексу здійснюють нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III Кодексу. Таким платникам необхідно буде подати декларацію за новою формою із обов’язковим проставлянням позначки у рядку «платник єдиного податку» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та поданням додатка ПН до рядка 23 ПН декларації. Подання до декларації інших додатків та фінансової звітності від платників єдиного податку не вимагається.
При цьому платники єдиного податку використовують декларацію за новою формою за ідентифікатором J0100117 – для юридичних осіб та за ідентифікатором F0100702 – для фізичних осіб.
Які документи необхідно подати суб’єкту господарювання для одержання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 481) ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом ліцензування — ДФС. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає до зазначеного органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату (ст. 16 Закону).
Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Отже, ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видається за заявою суб’єкта господарювання, яка може бути подана особисто або уповноваженою особою заявника, чи надіслана рекомендованим листом.
Коли анулюється ліцензія на виробництво спирту?
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє відповідно до ст. 3 Закону № 481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:
заяви суб’єкта господарювання;
рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії;
рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку;
рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів;
документа, який засвідчує передачу іншому суб’єкту господарювання у власність, володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
В які терміни необхідно здійснювати чергову сплату за ліцензію на право
оптової торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами?
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років.
Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво або імпорт, експорт спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає до зазначеного органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату (ст. 16 Закону № 481).
Враховуючи зазначене, плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами вноситься за кожний наступний щорічний термін дії ліцензій.
Як проводяться документальні та камеральні перевірки по ЄСВ
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) документальні та камеральні перевірки по ЄСВ проводяться у порядку, встановленому ПКУ.
Підпунктом 19 1. 1.1 п. 19 1. 1 ст. 19 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.
З урахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність з ЄСВ суцільним порядком. Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄСВ, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄСВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання — протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄСВ призначається без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.
Декларування доходів, отриманих без участі податкових агентів
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє якщо людина отримала доходи без участі податкових агентів, вона має їх задекларувати. До таких доходів належать насамперед винагороди, які виплачуються особам, які працюють за наймом у приватних осіб хатніми працівницями, садівниками, нянями, гувернантками, будівельниками, водіями та ін.
«Податкові агенти — це всі підприємства, підприємці, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріусита ін.), які нараховують та виплачують фізичним особам доходи у вигляді заробітної плати, гонорарів, винагород за разову роботу, дивідендів, премій тощо. Такі податкові агенти відповідно до Податкового кодексу, відповідальні за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Тому якщо особа у 2018 р. отримувала доходи тільки за участі податкових агентів, декларацію їй подавати не потрібно».
Крім того подавати декларацію мають люди, які отримали у 2018 р. інвестиційні активи. Це доходи від продажу цінних паперів, корпоративних прав. При цьому не має значення, кому були реалізовані такі активи — фізичній чи юридичній особі.
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області звертоє увагу, що громадяни, в яких утворилася списана прострочена заборгованість теж мають подавати декларацію. Прострочена заборгованість — це борг, за яким сплинув строк позовної давності — 1095 днів, або три роки. Відповідно до Податкового кодексу податком на доходи фізичних осіб оподатковується списана заборгованість за цивільно-правовими угодами за умови, що сума становить понад 50 % місячного прожиткового мінімуму, встановленого для дієздатної особи на 1 січня звітного року (у 2018 р. — 1 762 грн).
«Зобов’язані подати декларацію та сплатити податок з основною суми прощеної заборгованості особи, яким фінансові установи анулювали або простили суму заборгованості чи кредиту до завершення строку позовної давності і яких кредитор повідомив про таке анулювання в сумі, що перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року (у 2018 р. — 3 723 грн)».
Коли фізичним особам — підприємцям — платникам єдиного податку
застосовувати РРО обов’язково
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів).
РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Водночас ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Постановою Кабміну від 16.03.2017 р. № 231 затверджено «Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Перелік містить 8 груп:
Група 73 «Вироби з чорних металів»;
Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;
Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;
Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;
Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
Нагадаємо, з 01.01.2019 р. на підставі змін, внесених Законом № 2628, фізичні особи — підприємці другої — четвертої груп при реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від обсягу доходу протягом календарного року повинні застосовувати РРО.
Вироби медичного призначення — це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абзац 13 ст. 2 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Лікарський засіб — це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі — АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (абзац 2 ст. 2 Закону України від 04.04.96 р. № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»).
Отже, платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:
перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн грн;
здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках.
Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, п. 1 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою Кабміну від 23.08.2000 р. № 1336.
Новації-2019 щодо оптової та роздрібної торгівлі паливом
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє платникам податків, що здійснюють виробництво та/або реалізацію пального (нафтопродуктів, скрапленого газу, палива моторного альтернативного, палива моторного сумішевого, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, інших товарів, зазначених у пп. 215.3.4 ст. 215 ПКУ) у оптовій та роздрібній торгівлі, а також зберігання пального, слід звернути увагу на те, що з 01.07.2019 р. наберуть чинності зміни до ПКУ, внесені Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон), в частині запровадження ліцензування зазначених видів господарської діяльності та введення в дію Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Так, згідно із Законом:
ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;
ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України;
ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років;
ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на п’ять років.
Також згідно із Законом з 01.07.2019 р. імпорт, експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюватиметься лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, а імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюватиметься суб’єктами господарювання всіх форм власності без наявності ліцензії. При цьому імпорт або експорт пального здійснюватиметься за наявності у суб’єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
У зв’язку з набранням чинності з 01.07.2019 р. зазначених змін окремо звертаємо увагу платників податків, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;
акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Також з 01.07.2019 р. набирають чинності зміни до ст. 17 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якими до суб’єктів господарювання застосовуватимуться фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
виробництва пального без наявності ліцензії — 1 000 000 грн;
оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії — 500 000 грн;
роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії — 250 000 грн.
Декларацію по податку на нерухомість можна надавати,
як за новою формою, так і за старою
ДФС рекомендує платникам податку на нерухомість декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою декларації.
Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 ПКУ, платники податку не обмежені у поданні декларації за старою формою.
Звертаємо увагу платників податку на нерухомість на те, що до контролюючого органу має бути надана декларація лише за однією формою.
Більш детально про це йдеться у листі ДФС від 13.02.2019 р. № 4687/7/99-99-12-02-03-17.
Як сплачувати єдиний соціальний внесок
при одночасному веденні декількох видів діяльності
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою — підприємцем, зобов’язана сплачувати та подавати звітність з ЄСВ окремо за кожним видом діяльності.
До 20 лютого сільгосптоваровиробники повинні підтвердити свій статус платника єдиного податку
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у пп. 298.8.1 ст. 298 ПКУ:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772);
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
Суб’єкти господарювання мають врахувати, що підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є: неподання повного пакету податкової звітності з обов’язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок (пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ) та менший ніж 75 відсотків розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи у попередньому році (пп. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Як «загальносистемнику» виправити помилки в уже поданій ним декларації
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб — підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розділі VII декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з ПДФО або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
При цьому в рядку 27 декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Сума пені, нарахована платником податку у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, вказується у рядку 28 декларації відповідно до пп. 129.1.3 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
Як повідомити про прийом працівника на роботу: основні акценти
Салтівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабміну від 17.06.2015 р. № 413 (далі — Постанова № 413). Зокрема, Постановою № 413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи ФОП до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Норми ст. 24 КЗпП України та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору, при цьому працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення до ДФС та її територіальних органів, оскільки в названих законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до ДФС подається до початку роботи працівника. У графах 8 і 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу (додаток до Постанови № 413) подається інформація про дату видання наказу, дату виходу працівника на роботу, та зазначається дата формування повідомлення. Тож повідомлення про прийняття на роботу є частиною укладання трудового договору.
У листі від 10.08.2015 р. № 1038/13/84-15 Мінсоцполітики акцентує увагу на тому, що до початку роботи працівника інформація про його зарахування має бути подана до ДФС або її територіальних органів. Водночас у вказаному листі Мінсоцполітики нагадує про нюанси подання такого повідомлення, зокрема:
1) дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не співпадають;
2) подання повідомлення про прийнятих працівників за допомогою підприємств поштового зв’язку не передбачено. Про це фахівці Мінсоцполітики повідомляли також у листі від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15;
3) встановлено реквізити, які дають можливість подання уточнюючого повідомлення у разі необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу або допущення помилки роботодавцем (тип: початкове або скасовуюче). Тобто у разi якщо роботодавцем було подано повідомлення про прийняття працiвника на роботу, але працiвник так i не приступив до виконання обов’язків, то роботодавцем подається повiдомлення про прийняття працiвника на роботу типу «скасовуюче» (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. № 492/13/84-16).
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором в один із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог чинного законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (особа) чи фізична особа подає повідомлення про прийняття працівників на роботу на паперових носіях за умови, якщо на дату формування такого повідомлення у страхувальника трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма найманими працівниками. Тобто у повідомленні заповнюються рядки не більше ніж на п’ять прийнятих осіб, незалежно від кількості уже працюючих на підприємстві найманих працівників (лист ДФС від 05.10.2015 р. № 21095/6/99-99-17-03-03-15).
|
