Обов’язкові реквізити податкової накладної
Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам податків про обов’язкові реквізити податкової накладної. Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Про нові умови ведення Реєстру неприбуткових організацій
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що 31 березня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №195 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 440». Цією постановою внесено зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з нього.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, доповнено нормою про те, що релігійні організації до 01.01.2018 р. не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп. 133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу.
Відповідно до внесених змін, новостворені неприбуткові організації, які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.
Крім того, збільшено терміни з 10 до 30 днів для подання контролюючому органу реєстраційної заяви та копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації або внесення змін до її установчих документів.
Врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів: можливо чи ні?
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено статтею 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.
Поряд з цим згідно з п.43.3 ст.43 Кодексу платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 102.24).
Про подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2017 року
З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797).
Відповідно до п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу .
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Лист №11293 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/295388.html
Податкова знижка для фізичних осіб
Повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку. Згідно з нормами статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Для отримання податкової знижки платнику податку необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п.166.4.1 п.166.4 ст.166 ПКУ).
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ (п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ).
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься
Таким чином, для скористання правом на податкову знижку за 2016 рік громадянам необхідно надати декларацію до кінця 2017 року.
Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку, відображається платником податків у розділі V Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою, у вигляді кредиту або поворотної фінансової допомоги?
Відповідно до п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит це кошти, що надаються банком – резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, відносяться, зокрема, бюджетні установи (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).
Кошторис бюджетної установи (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.1 Порядку).
Отже, не підлягають оподаткуванню суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту або безповоротної фінансової допомоги повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Внесені зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку
05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369).
З метою приведення декларацій платників, які застосовують спрощену систему оподаткування, у відповідність до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Наказом №369 внесені зміни до форм:
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація для ФОП);
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) (далі – декларація для юросіб 3-ї групи);
- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – декларація для платників 4-ї групи), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.
Документом затверджені наступні зміни до:
а) декларації для ФОП;
б) декларації для юросіб 3-ї групи;
в) декларації для платників 4-ї групи;
Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/295437.html
До уваги платників!
Державною фіскальною службою України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Реєстри» у травні поточного року розміщена оновлена інформація наступних реєстрів (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/):
- Реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і спиртом плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією станом на 28.04.2017;
- Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок станом на 28.04.2017;
- Реєстру форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб для занесення електронної бази звітних документів ДФС України;
- Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів станом на 04.05.2017;
- Єдиного державного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пива станом на 04.05.2017.
При здійсненні суб’єктами господарювання розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратор розрахункових операцій не застосовується.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109).
Як здійснюється взяття на облік в контролюючому органі самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність?
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок) (п. 65.2 ст. 65 ПКУ).
Слід зазначити, що з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.04).
Порядок заповнення граф 3 та 3а податкового розрахунку за ф. 1ДФ
Відповідно до розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок):
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду.
У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.
У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
У графі 3 податкового розрахунку за ф. 1 ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме - без вирахування із суми нарахованого доходу нарахованих сум податків і зборів, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).
В якому порядку подається звіт про суми податкових пільг з ПДВ?
Відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок №1233), суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком.
Згідно із п. 3 Порядку №1233 звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Пунктом 8 Порядку №1233 визначено, що податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення ПДВ і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).
Увага шахраї!
На стаціонарні та мобільні телефони підприємців надходять телефонні дзвінки від невідомих осіб, які намагаються шахрайським шляхом виманювати гроші. Зокрема, шахраї представляються податківцями та різними способами змушують перерахувати кошти на їх рахунок.
Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертаються до суб’єктів господарювання з проханням бути пильними і не дозволяти аферистам вводити себе в оману. Про факти шахрайських дій повідомляйте органи внутрішніх справ (тел. 102), також можна звернутись за номером «гарячої» телефонної лінії ДФС України «Пульс» (044) 284-00-07.
Оподаткування дивідендів, які виплачуються у 2017 році, податком на доходи фізичних осіб
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) дивіденди належать до пасивних доходів. Згідно з пунктом 167.5 статті 167 Кодексу ставки податку на пасивні доходи, зокрема дивіденди, до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
- 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (підпункт 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Кодексу);
- у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті, тобто 9 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не платниками податку на прибуток (підпункт 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу).
Крім того, відповідно до пп.170.5.3 п.170.5 ст.170 Кодексу дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з пп.153.3.7 п.153.3 ст.153 Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто за ставкою 18 відсотків.
Громадянин України намагався вивезти з України 360 флаконів тестостерону пропіонату у бензобаку авто
09.05.2017, у пункт пропуску на виїзд з України смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» прибув легковий автомобіль під керуванням 42-річного мешканця Тернопільщини. Під час візуального огляду транспортного засобу в працівників митниці виникла підозра про наявність у ньому товарів, прихованих від митного контролю. Автомобіль скерували у відведене місце для огляду транспортних засобів. Там під час поглибленого огляду в порожнині паливного бака серед палива було виявлено 360 флаконів тестостерону пропіонату. Приховані флакони були загорнуті в кілька шарів поліетиленових мішків.
Таким чином громадянин України намагався перемістити через митний кордон України товар з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ, що утруднюють виявлення товарів.
За цим фактом за ознаками порушень митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України складено протокол. Товар та автомобіль «Kia Magentis» 2004 року випуску вилучено, справу скерують до суду.
До уваги власників транзитних авто!
У зв’язку із частими випадками звернень громадян – власників транспортних засобів з іноземною реєстрацією, ввезених в режимі транзит, які не змогли вчасно до завершення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзиту вивезти автомобіль за межі митної території України, стосовно їх подальших дій, повідомляємо наступне.
У разі, якщо під час здійснення транзитного переміщення, транспортний засіб не зміг вчасно бути вивезений за межі митної території України внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, особа, відповідальна за дотримання митного режиму транзиту зобов’язана терміново (до завершення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку) повідомити найближчий митний орган про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження транспортних засобів
Підставою для пропуску за межі митної території транспортних засобів, якими порушено строки їх ввезення в Україну, є наявність документів, що підтверджують:
- повідомлення особою найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку ввезення з метою транзиту про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження транспортних засобів;
- факт аварії або дії обставин непереборної сили (у випадках порушення строків транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту, документами, що підтверджують надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів є: акт передавання-приймання колісного транспортного засобу (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб)).
При цьому, звертаємо увагу, що у разі несвоєчасного інформування митницю про обставини, у зв’язку з якими порушено строки транзитного переміщення, або повідомлення без зазначення місцезнаходження транспортного засобу, такі звернення митницею не розглядатимуться як повідомлення в установленому порядку та не будуть підставою для звільнення від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Про порядок страхування голів фермерських господарств
Законом України від 19 червня 2003 року №973 «Про фермерське господарство» (далі – Закон №973) визначено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа‑підприємець. Отже, фермерське господарство – це юридична особа або фізична особа-підприємець зі статусом сімейного фермерського господарства.
Також, відповідно до Закону №973, фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, так і без статусу юридичної особи, має статус сімейного фермерського господарства, за умови, що у його підприємницькій діяльності використовуєця праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї або члени сім’ї фізичної особи-підприємця.
Крім того, Законом №2464-VI визначено, що у разі, якщо головою сімейного фермерського господарства є член сім’ї, зареєстрований як юридична особа, то голова не має права на добровільну сплату єдиного внеску. При цьому, члени сім’ї такого голови фермерського господарства реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску.
Змінили місце реєстрації – отримайте нові сертифікати ключів
Салтівська ОДПІ у Харківській області інформує, що відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 №15 зі змінами, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.
Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
У разі необхідності перевірки терміну дії посиленого сертифікату ЕЦП, потрібно скористатись засобом електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші.
Як оподаткувати подарунок фізособі-нерезиденту
Вартість подарунка, отриманого платником податку — фізичною особою неризидентом від юридичної особи — резидента, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку — нерезидента та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. Податковий агент при нарахуванні (виплаті) на користь фізичної особи — нерезидента доходу у вигляді подарунка у формі № 1ДФ зобов’язаний відобразити реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Нові критерії оцінки ступеня ризиків для блокування податкових накладних
Мінфін переглянув критерії для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та правила їх застосування. Нову редакцію проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування» оприлюднено на веб-сайті ДФС.
Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.
Продаж товарів через мережу магазинів безмитної торгівлі: чи є акциз?
У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює виключно продаж товарів, у тому числі й підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі, то за такими операціями суб’єкт господарювання не є платником акцизного податку.
Отже, у такого суб’єкта не виникатиме обов’язку складання та подання декларації акцизного податку до контролюючого органу за операціями з реалізації товарів через магазини безмитної торгівлі у такого суб’єкта господарювання. (Лист ДФС України від 26.04.2017 р. № 9011/6/99-99-15-03-03-15)
Операції з експорту товарів: як визначити дату зобов’язань з ПДВ?
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
З метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.
При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. (Лист ДФС України від 25.04.2017 р. № 8845/6/99-95-42-03-15)
З якого періоду слід подавати Додаток 4 до декларації екологічного податку за новою формою
Наказом Мінфіну України від 28.12.2016 р. № 1177, який набрав чинності з 21.02.2017 р., внесено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку: у новій редакції викладено Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)».
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт», оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку в частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 01.04.2009 р. відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за І квартал 2017 р. подається за старою формою, а за ІІ квартал та наступні податкові періоди — за новою, затвердженою Наказом № 1177. (Лист ДФС України від 04.05.2017 р. № 11086/7/99-99-12-03-04-17)
Виправляємо помилки в додатках 3 та 4 декларації з ПДВ
ДФСУ розповіла, як виправити помилку, допущену в додатку 3 та/або додатку 4 до декларації з ПДВ (у тому числі у разі самостійно виявленої платником помилки або якщо помилка не вплинула на суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню)
У підкатегорії 101.23 ресурсу "ЗІР" податківці зазначили: оскільки додатки до декларації є її складовою частиною, а подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації з ПДВ, то виправлення помилок, що виникли при заповненні додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» та додатку 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»,здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з додатком 3 та/або з додатком 4 з відміткою «уточнюючий».
Незалежно від того вплинула чи ні така помилка на вартісні показники декларації уточнюючі додатки 3 та/або 4 повинні містити уточнені показники, які є правильними.
Глава Уряду доручив спростити процедури використання РРО для бізнесу
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив розробити пакет змін до нормативно-правових актів для спрощення системи утримання РРО, що сприятиме полегшенню ведення бізнесу в Україні
Відповідне доручення він дав Першому заступнику Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максиму Нефьодову на засіданні Уряду у четвер, 11 травня.
"Я наполягаю на тому, щоб ми розробили усі необхідні рішення для дерегуляції в розрахункових касових апаратах. Я вважаю, що це теж монопольна і корупційна складова, яку треба "розбомбити", - наголосив він. - Розраховую, що найближчим часом ми отримаємо конкретний проект документів".
Володимир Гройсман зазначив, що в Україні дуже зарегульоване використання розрахункових касових апаратів - воно потребує величезного бюрократичного догляду: окремого устаткування, підключення, обслуговування. Це не сприяє нормальному веденню бізнесу в Україні, переконаний Прем’єр-міністр.
У цьому контексті Глава Уряду зауважив, що нещодавно опубліковане щорічне дослідження, проведене за підтримки USAID, під час якого було опитано майже 2000 підприємців, засвідчило, що ситуація в Україні з дерегуляцією та веденням бізнесу змінюється у кращий бік. Це відбулося, у тому числі, завдячуючи діям Уряду щодо скасування низки регуляцій, зазначив Прем’єр-міністр та закликав швидко продовжувати рух у цьому напрямку, що полегшуватиме ведення бізнесу в Україні.
Включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій
З питання включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій ДФСУ рекомендує керуватися листом Мінфіну від 20.04.2017 р. №11210-09-10/10846
У листі Мінфіну від 20.04.2017 р. №11210-09-10/10846 зазначено, що недержавні пенсійні фонди (далі - пенсійні фонди) мають статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), провадять діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам фонду. До того ж, пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.
Таким чином, вимоги ПКУ до установчих документів в частині заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) неприбуткової організації для пенсійних фондів є такою, що узгоджується з положеннями Закону №1057 по суті. Адже цей закон визначає заборону розподілу прибутку між засновниками пенсійного фонду, а також відповідає засадам недержавного пенсійного забезпечення, які полягають в отриманні додаткових пенсійних виплат виключно учасниками пенсійних фондів.
Таким чином, відповідно до ПКУ пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 1 липня 2017 року.
Щодо порядку оподаткування коштів, які нагромаджуються в системі недержавного пенсійного забезпечення, то він має особливості, у тому числі в частині оподаткування податком на прибуток.
ПКУ передбачає звільнення від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, які є платниками податку на прибуток.
Хто має право на зменшення суми акцизного податку на суму податку, розрахованого для сировини
ДФСУ у листі від 26.04.2017 р. №9023/6/99-99-15-03-03-15 нагадуе, що згідно з п. 217.6 ПКУ для пального, при виробництві якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, сума податку до сплати зменшується на суму податку, розрахованого для такої сировини.
Сума податку щодо сировини, що підлягає відніманню, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.
Проте податківці зауважують, що при наданні замовником підакцизної сировини виконавцю для виробництва нафтопродуктів на давальницьких умовах замовник не виступає виробником готової продукції, тому не має права на зменшення податкового зобов’язання на суму податку, сплаченого з підакцизної сировини, яка використана для виготовлення готової продукції (нафтопродуктів), виробником якої є виконавець.
Отже, замовник не може застосовувати норму п. 217.6 ПКУ щодо зменшення суми акцизного податку до сплати на суму податку, розрахованого для сировини.
Про оновлення інформації в деяких реєстрах
На головній сторінці офіційного веб-порталу ДФСУ у травні оновлено 5 реєстрів:
• Реєстру електронних форм податкових документів станом на 05.05.2017
• Єдиного державного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пива станом на 04.05.2017 р.;
• Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів станом на 04.05.2017 р.;
• Реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і спиртом плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією станом на 28.04.2017 р.;
• Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок станом на 28.04.2017 р
Заробітній платні в «конвертах» - ні
Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам податків, роботодавцям, що з початку року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 3200 гривень. При цьому, роботодавець має право встановити свій розмір оплати праці, але він не може бути нижче рівня, встановленого державою. А мінімальна заробітна плата встановлюється для оплати праці найменшої складності або кваліфікації.
Роботодавці, які сплачують заробітну плату «в конвертах», або використовують працю неоформлених робітників, тим самим ухиляються від сплати податків: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску. Тим самим вони не тільки обкрадають державу, а і погіршують соціальні гарантії своїх працівників, тому що від суми офіційної заробітної плати залежить майбутня пенсія громадян та соціальні виплати. Ситуація, коли робітник отримує частину заробітної плати «в конвертах», значно погіршує його соціальну захищеність: громадяни не матимуть змоги отримати пенсію, яка б відповідала рівню їхній реальній заробітній платі.
А для роботодавця виплата «тіньової» заробітної плати – це робота поза межами правового простору, це плинність кадрів, постійне заміна середнього робітника, відсутність розвитку виробництва, програш в конкурентній боротьбі, і, як підсумок, загублений бізнес.
Податківці розповіли про законодавчі новації у застосуванні РРО
Від 8 травня застосування РРО при реалізації технічно складних побутових товарів за готівкові кошти є обов'язковим. Про це під час прес-конференції представникам ЗМІ розповіли співробітники відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області.
Так, було повідомлено, що набрала чинності постанова КМУ від 16.03.2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій»
У зв’язку з чим, представники фіскальної служби за допомогою телебачення проінформували тих, хто здійснює торгівлю вказаною групою товарів, щодо необхідності зареєструвати реєстратор розрахункових операцій.
Крім того, податківці звернули увагу громадян, що за незастосування РРО передбачена, як адміністративна відповідальність, так і фінансові санкції згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Також у фіскальній службі відзначили, що у зв’язку з введенням зазаченої постанови у дію, будуть захищені права споживачів, а отриманий касовий чек стане гарантією купівлі якісного товару. Крім того, податківці сподіваються, що ринок нелегального продажу товарів буде легалізовано.
РРО та каса: всі нововведення в одному довіднику на ДК-порталі
Для суб'єктів господарювання, які мають справу з готівкою, застосування реєстраторів розрахункових операцій - завжди актуальна тема. А тим більше на даний час, коли в цьому напрямі постійні зміни.
З огляду на це, усю актуальну інформацію про касові операції, готівкові (безготівкові) розрахунки та РРО зібрано на одній тематичній сторінці: новини, документи, довідники, бланки та форми звітності, аналітичні статті та консультації спеціалістів «ДК». Детальніше на http://dtkt.com.ua/show/0sid070.html
Порядок повернення помилково або надміру сплачених в бюджет коштів зазнав змін
Порядок, зокрема, доповнено нормою, згідно з якою у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200-1.5 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. У разі відсутності такого рахунку на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених ПЗ з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Також уточнено, що органи Казначейства здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджений КМУ, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.
Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, яке заплановане в "Офіційному віснику України" № 39 (19.05.2017).
Мирослав Продан: Кількість мільйонерів зменшилась на чверть, а їх загальний дохід зріс
За минулий рік 3504 особи задекларували дохід понад 1 млн. грн. Порівняно з 2015 роком кількість мільйонерів зменшилася на 25%, або на 1180 осіб. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, підбиваючи підсумки деклараційної кампанії 2017 року.
За його словами, незважаючи на зменшення кількості мільйонерів, загальні суми їх доходів порівняно з минулим роком зросли на 13%, або на 3,2 млрд. гривень.
Євген Бамбізов: Надходження до державного бюджету, забезпечені Офісом великих платників, на 1,4 млрд. грн. перевищили минулорічні
Протягом квітня 2017 року платники Офісу великих платників податків ДФС до державного бюджету забезпечили 18,5 млрд.грн. податкових надходжень, що на 9%, або на 1,4 млрд. грн. перевищує надходження квітня 2016 року.
« Офісом великих платників досягнуто виконання доведених індикативних показників квітня 2017 року по наступних визначальних бюджетоформуючих податках: з податку на прибуток індикативи перевиконано в 2,1 раза, або на 500 млн. грн. та по частині чистого прибутку – в 1,7 раза, або додатково 500 млн. грн.», - зазначив Євген Бамбізов.
Він також відзначив визначальний ріст акцизного податку з вироблених в Україні товарів в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 1,1 млрд. грн., або на 26 відсотків.
Про позначення коду водного об’єкту
Заповнення реквізитів розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води (далі - Розрахунок) додатка 5 до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719.
Розрахунок заповнюється платниками рентної плати за спеціальне використання води, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва (далі - платник).
Заповнення рядка 6 Розрахунку платниками здійснюється із застосуванням Кодифікації водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води згідно з розділом IX ПКУ відповідно до додатка 16 до Декларації. При цьому при декларуванні податкових зобов’язань з Рентної плати для кожного типу водного об’єкта, зазначеного у рядку 6 Розрахунку, відповідно до додатка 16 до Декларації складається окремий Розрахунок.
При цьому об’єкт оподаткування Рентної плати за кожним типом водного об’єкта обчислюється із урахуванням відсоткового співвідношення та відповідної ставки Рентної плати, визначеної відповідно до п. 255.5 ст. 255 Кодексу.
До уваги платників податків!
Відтепер всі бажаючі можуть скористатися новою можливістю Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) та оцінити якість уніфікованих відповідей, що містяться у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань».
Зазначена система оцінювання дає змогу користувачам ЗІР не тільки оцінити якість наданих відповідей, а й залишити свої коментарі (примітки/зауваження/пропозиції).
Спосіб підтвердження відсутності заборгованості зі сплати податків варто визначати в тендерній документації
Мінекономрозвитку у листі від 04.05.2017 р. №3304-06/14682-06 звертає увагу, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо учасник має заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, видається у паперовому або електронному вигляді.
Зокрема, за допомогою сервісу "Електронний кабінет платника" надано можливість платникам з використанням ЕЦП будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів надіслати заяву та отримати довідку в електронному вигляді, яка підписана ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючого органу.
Суб’єкти сфери публічних закупівель, а також будь-які зацікавлені органи/суб’єкти у загальнодоступній (відкритій) частині "Електронного кабінету платника", вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, після застосування фільтрів для пошуку «Індивідуальний податковий номер», «Номер довідки», «Дата довідки» мають можливість переглянути видані платникам довідки та/або завантажити довідку у вигляді EML файла з ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючою органу.
Чи має право суб’єкт господарювання реалізовувати пальне на АЗС без застосування РРО?
Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п.1 ст.3 Закону №265), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3 Закону №265).
Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (п.10 Постанови №1442).
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 109.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
За другий квартал 2017 року необхідно звітувати за новою формою додатку 4 до декларації екологічного податку
Зазначеним Наказом затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), а саме: викладено у новій редакції додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт» оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 01.04.2009 відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Таким чином, як повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 04.05.2017 №11086/7/99-99-12-03-04-17 (далі – лист ДФС №11086), додаток 4 до Декларації за І-й квартал 2017 року подається за старою формою, а за II-й квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом №1177.
Лист №11086 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/295587.html
Фізичні особи, звільнені від сплати земельного податку
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)
Так, відповідно до пункту 281.1 статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
• інваліди першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, визначених підпунктом 281.2 статті 281 ПКУ.
Спадщина, яка оподатковується за нульовою ставкою ПДФО
На теперішній час ПКУ визначено три ставки оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) спадщини: 0%; 5% та 18%. За нульовою ставкою оподатковуються:
а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
б) вартість об’єктів нерухомості, рухомого майна (зокрема, предмети антикваріату або витворів мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна); сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення; що успадковується особою, яка є інвалідом I-ої групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування,
в) вартість об’єктів нерухомості, рухомого майна (зокрема, предмети антикваріату або витворів мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна), що успадковуються дитиною-інвалідом;
г) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.14.1.263 п.14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Які платники мають право на отримання бюджетної дотації?
Право на отримання бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції мають юридичні особи та фізичні особи – підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів у визначенні пункту 2.15 статті 2 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1877), вироблених ними на власних або орендованих основних засобах.
Для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника податку на додану вартість заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Форма заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №275 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №268/30136).
Сільськогосподарський товаровиробник також повинен здійснювати види діяльності, визначені виключно пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877.
Актуально для неприбуткових підприємств, установ та організацій
31 березня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 195 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 440» (далі – Постанова № 195).
Роз’яснення щодо умов та порядку включення контролюючими органами неприбуткових організацій до Реєстру було надано листом ДФС України від 25.08.2016 № 28602/7/99-99-15-02-01-17 про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 195 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 440, який було оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС.
Відповідно, ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.
|
