Як ріелтору інформувати податкову про укладені за його посередництвом договори з надання послуг з оренди нерухомості
В бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 N57 опубліковано наказ Мінфіну України від 13.05.2017 р. № 497 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 563», який з дати опублікування набрав чинності.
Наказом №497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелторів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).
Відтепер суб’єкти господарювання, що провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надсилати інформацію до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Увага! Оновлена інформація щодо роботи сервісу «Пульс»
12 липня 2017 року набрав чинності наказ ДФС №475 «Про затвердження Порядку надання інформаційних послуг Контакт-центром ДФС».
Згідно з новими правилами, громадяни, які мають намір заявити щодо неправомірних дій чи бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку посадових осіб органів ДФС, можуть надавати інформацію за телефоном 0800-501-007.
Інформація, як і раніше, приймається цілодобово. Про результати її розгляду клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів.
Право підпису під час тимчасової відсутності директора, головного бухгалтера: подаємо Повідомлення про нову особу
Електронний сервіс «Управління електронних цифрових підписів», створений для керівників підприємств, установ та організацій, які надають своїм працівникам право підпису податкових документів, а також на тимчасове виконання обов’язків директора чи бухгалтера шляхом надання Повідомлення в електронному вигляді за кодом форми J(F)1391102 (далі – Повідомлення). Також в Повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера.
У Повідомленні необхідно заповнювати всі поля документу, а саме:
- дату та номер;
- найменування органу ДФС, до якого подається Повідомлення;
- найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податків;
- код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорту.
В табличну частину Повідомлення необхідно внести дані про відповідальних осіб, яким надано право підпису податкових документів, а також у разі необхідності – дані про отриману печатку підприємства.
Внесено зміни до форми Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва
18.07.2017 набрав чинності наказ Міністерство аграрної політики та продовольства України від 17.05.2017 №245, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №731/30599 (далі – Наказ №245).
Згідно з п.п.291.51.2 п.291.51 ст.291 та п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Наказом №245 з метою приведення у відповідність до чинного законодавства внесені зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за №510/20823 (зі змінами).
Для сільськогосподарського товаровиробництва
Нагадуємо, що відповідно до п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади.
Про своєчасне декларування та сплату частини чистого прибутку за півріччя 2017 року
Згідно з пунктом 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (далі – Порядок №138), частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Оновлено програмне забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді
На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.19.0) станом на 31.07.2017.
Комісією ДФС винесено рішення по 16,5 тис. зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування
Станом на 2 серпня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 47,9 тис. податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, від 5 тис. платників. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 16,5 тис. документів.
Так, позитивні рішення винесено майже по 10 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 6,6 тис. У переважній більшості причина відмови у реєстрації – надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Із надісланих на розгляд комісії ДФС таблиць платника позитивні рішення прийнято по майже 8,7 тис. з них, надано відмову майже по 5,6 тис.
Перелік операцій з РКО, які не є об’єктом оподаткування, оновлено
Постановою Нацбанку України оновлено Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 розділу V Податкового кодексу не є об'єктом оподаткування.
Такими операціями є:
відкриття (закриття) рахунків клієнтів банків у національній та іноземних валютах, банківських металах;
документальне оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів;
проведення розрахунків клієнтів;
забезпечення виконання розрахунків або операції, які є їх складовою частиною;
касове обслуговування клієнтів;
операції з електронними платіжними засобами;
операції з векселями;
операції з електронними грошима.
Визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Нацбанку України від 15.11.2011 р. № 400.
Чи оподатковуються виплати членських внесків неприбутковій міжнародній організації
Членські внески не виокремлено як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, тому такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.
У разі виплати членських внесків на користь нерезидента утриманню підлягає податок у розмірі 15 % їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків.
Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Олексій Сівірін: За користування автомобілем з іноземною реєстрацією, строк перебування якого в України минув, передбачено штрафні санкції
Власникам транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які ввезені в режимі «транзиту» або тимчасово для особистого користування, загрожують штрафні санкції за порушення термінів їх перебування на території України. Про це розповів заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сівірін.
«Відповідальність за перевищення встановленого строку транзитного переміщення транспортних засобів передбачена ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше однієї доби, то власнику загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн. У випадку перевищення більш ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб, штраф складає 3400 грн, якщо понад 10 діб, то сума штрафу зростає до 8500 гривень», - зазначив Олексій Сівірін.
Олена Мошинська: Автомобілі з іноземною реєстрацією, які ввозяться в Україну, мають бути вивезені у встановлені законодавством строки
Станом на 24 липня 2017 року в Україні перебувають 27,6 тис. автомобілів, ввезених в режимі «транзиту», та 24,6 тис. автомобілів, тимчасово ввезених громадянами для особистого користування, терміни ввезення яких вже закінчилися. Тобто ці автомобілі знаходяться на території Україні незаконно. Про це повідомила заступник начальника Управління організації митного контролю Департаменту організації митного контролю ДФС Олена Мошинська сьогодні, 4 серпня, під час прес-конференції.
«Значна кількість автомобілів з іноземною реєстрацією наразі перебуває в Україні з порушенням митних правил, і громадяни, які ними користуються - це порушники. Причому порушниками є не тільки ті громадяни, які ввезли транспортний засіб і не виконали своє зобов’язання щодо його вивезення або не оформили авто у вільний обіг, а й ті, які його придбали», – наголосила Олена Мошинська.
ДФС спрямовано понад 8 млрд. грн. на реконструкцію доріг
Протягом січня-липня 2017 року у рамках експерименту щодо перерахування на реконструкцію доріг 50% від перевиконання надходжень митних платежів ДФС забезпечено 8 млрд. 11 млн. грн.
Серед лідерів «дорожнього» експерименту Одеська митниця, якою забезпечено майже 1,6 млрд. грн. на розвиток інфраструктури свого регіону. Київська митниця перерахувала 1,4 млрд. грн., Львівська – 666 млн. грн., Київська міська митниця – 603 млн. гривень.
Нагадаємо, що експеримент з фінансового забезпечення реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг триває з вересня 2015 року. Відповідно до нього 50% від суми перевиконання щомісячних планових митних платежів (мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів, податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів) направляється у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів.
Про отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку
Платник єдиного податку, який виявив бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до органу фіскальної служби за місцем своєї податкової адреси.
До затвердження відповідних форм запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку, подається заява на отримання витягу в довільній формі, на підставі якої видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Обережно — шахраї вдають із себе податківців!
В органи державної фіскальної служби Харківщини надходить інформація про осіб, які представляються начебто працівниками фіскальної служби, та вимагають кошти у бізнесменів.
У підприємців шахраї вимагають гроші для залагодження питань щодо «перевірок», чи на якісь інші потреби.
Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації.
Якщо ж траплятимуться (чи були) такі телефонні дзвінки, не замовчуйте факти, негайно повідомляйте до правоохоронних органів.
Телефонуйте на Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) або до управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Харківській області за телефонами – (095) 356-72-72, (068) 356-72-72.
Затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)
28.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Постанова №480).
Зазначений перелік затверджено відповідно до п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.
Визначення доходу юридичної особи - платника ЄП третьої групи при здійсненні операцій з експорту товарів, робіт, послуг
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Серпень – останній місяць сплати податку на нерухомість
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є всі фізичні особи, що володіють об’єктами житлової та/або нежитлової нерухомості (ст.266 Податкового кодексу України).
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток.
Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад у розмірі, що не перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2016 році – 1378 грн.), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Фізична особа (продавець) під час укладання з іншою фізичною особою договору купівлі-продажу рухомого майна зобов’язана самостійно сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб
Фізична особа (продавець) під час укладання з іншою фізичною особою договору купівлі-продажу рухомого майна за посередництвом юридичної особи, в тому числі яка здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від операцій з продажу рухомого майна, що підлягає оподаткуванню відповідно до ст. 173 Податкового кодексу України.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), п. 173.1 якої визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Павло Дроняк: Якщо власниками нерухомості є кілька осіб, сплачувати податок буде кожен з них за свою частку, виділену в натурі
Якщо нерухомість знаходиться в частковій власності кількох осіб і розділена в натурі, то сплачувати податок на нерухомість буде кожний власник за свою частку. Якщо ж нерухомість знаходиться в загальній спільній власності кількох осіб та не розділена в натурі, то сплачувати податок буде один із власників за їх згодою. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факты».
За його словами, пільга по сплаті податку у такому випадку надається конкретному громадянину на ті метри житлової нерухомості, які є його власністю як окремо зареєстровані у держреєстрі.
Харківщина: на соціальні потреби - 5,8 млрд. грн. ЄСВ
Зазначена сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшла протягом січня - липня поточного року.
Цьогорічні надходження перевищили на 1,8 млрд.грн суму ЄСВ, зібрану протягом 7 місяців 2016 року, та більш ніж на 1,0 млрд.грн цьогорічний індикативний показник ДФС України
Зокрема, у першому кварталі 2017 року надійшло понад 2,2 млрд.грн, у другому кварталі – 2,7 млрд.грн., у липні - 876,9 млн.грн.
Про реалізацію інших перехідних положень Податкового кодексу України
Державна фіскальна служба Україна (далі – ДФС) з метою визначення єдиного підходу застосування норм п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.
Спеціальними нормами п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).
Затверджено новий Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі
25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518, що затверджений у Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №748/30616 (далі – Наказ №518).
Наказом №518 відповідно до ст.95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Порядок).
Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/305909.html
Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)?
Відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.
Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/305906.html
Порядок оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянином за межі митної територію України
Відповідно до частини першої ст. 371 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI зі змінами (далі - МКУ), товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, крім тих на які встановлюється вивізне мито, не підлягають письмовому декларуванню та сплаті митних платежів при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.
Водночас, товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами (частина друга ст. 371 МКУ).
ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ/РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ
Державна фіскальна служба України листом від 27.07.2017 № 19915/7/99-99-08-04-01-17 повідомила наступне.
Відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі ПКУ) з 1 липня 2017 року функціонує система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - СМКОР).
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Мін'юсті 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - наказ № 567).
Середньоринкова вартості легкових автомобілів для оподаткування транспортним податком визначається за оновленою методикою
Кабінет Міністрів України постановою від 21.06.2017 № 428 вніс зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.
Зокрема, змінено формулу розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, з якої вилучається коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.
Згідно з Податковим кодексом об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Увага платникам, якщо виникла помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»
Салтівська ОДПІ нагадуює користувачам електронного цифрового підпису (ЕЦП), що у разі якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено» платник в першу чергу має перевірити який ключ електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) використовується першим. Варто пам’ятати, вірна послідовність підписів для податкової звітності наступна: бухгалтер-директор-електронна печатка.
Далі необхідно перевірити правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи).
В подальшому слід звернути увагу чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується. Наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера.
Окрім того, помилка може виникати, якщо змінювалось ім’я файлу особистого ключа.
У разі, якщо жодна з вищезазначених рекомендацій не допомагає вирішити проблему, необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.
Якщо порушено строк подання алкогольно-тютюнової звітності внаслідок кібератаки
Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіти про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Чинною редакцією Закону № 481 не передбачено звільнення платників податків від відповідальності у випадку неумисного порушення ними граничних строків подання таких звітів унаслідок несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу комп’ютерних мереж.
Нова форма декларації з транспортного податку
У Мін’юсті України 19.07.2017 р. зареєстровано за № 879/30747 наказ Мінфіну України, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку, затвердженої наказом від 10.04.2015 р. № 415.
Зазначену форму декларації викладено у новій редакції.
Наказ набирає чинності з дня опублікування.
Якщо допустили помилку у додатку 9 декларації з ПДВ
Виправлення помилок у додатку 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в ст. 16 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів» (ДС9) проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 9 з уточненими показниками.
При цьому в уточнюючому розрахунку у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
Якщо товаровиробник після отримання бюджетної дотації за відповідний звітний період (місяць) подав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що призвело:
до зменшення суми податкових зобов’язань за звітний період, пропорційно яким здійснена бюджетна дотація за такий звітний період, — на суму надміру виплаченої бюджетної дотації зменшується бюджетна дотація такого товаровиробника у наступних звітних періодах;
до збільшення суми податкових зобов’язань за звітний період, пропорційно яким здійснена бюджетна дотація за такий звітний період, — сума виплаченої бюджетної дотації не перераховується.
ДФС: Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 101,6 млрд. гривень
За оперативними даними протягом січня-липня 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 454,0 млрд. грн., що на 101,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше січня-липня 2016 року. До державного бюджету забезпечено 352,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 101,9 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 116,5 відс. (+19,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 109,2 відс. (+3,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 135,3 відс. (+8,7 млрд. грн.), ввізного мита – 102,9 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 126,6 відс. (+1,2 млрд. грн.) тощо.
Про реалізацію інших перехідних положень Податкового кодексу України
Державна фіскальна служба Україна (далі – ДФС) з метою визначення єдиного підходу застосування норм п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.
Спеціальними нормами п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).
Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)?
відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.
Згідно з п.48.3 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною
Перелік послуг, які надаються фізичним та юридичним особам Центрами обслуговування платників
Відповідно до абзацу першого п. 1 Примірного положення про Центр обслуговування платників, затвердженого наказом ДФС України від 20.05.2016 № 458 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність центрів обслуговування платників», (далі – Положення) Центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється в органах Державної фіскальної служби України з метою виконання вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та надання послуг і сервісів фізичним та юридичним особам, які звертаються за отриманням таких послуг (далі – суб’єкти звернень).
ЦОП – постійно діючий робочий орган ДФС, в якому надаються послуги структурними підрозділами ГУ ДФС, ДПІ та працівниками відділень, відповідальними згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, вхідної кореспонденції.
Детальніше на http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/306080.html
Блокування податкової накладної можна оскаржити
При зупиненні реєстрації податкової накладної платник має право протягом року подати повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Такі повідомлення комісія ДФС опрацьовує протягом 5 днів та надає висновки по кожному з них.
Якщо платник незгоден з прийнятим комісією рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Хто платить і за які об’єкти
Згідно статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Фізичні особи у 2017 році сплачують податок за 2016 рік.
Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Детальніше на http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/306320.html
Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР
запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.
У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств доходів, отриманих неприбутковою організацією від продажу основних засобів
відповідно до п.п.14.1.121 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ.
якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Детальн6іше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/306304.html
40. Чи включаються недержавні пенсійні фонди до Реєстру неприбуткових
Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу не є платником податку на прибуток неприбуткове підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначеним у цьому підпункті Кодексу.
Однією з таких вимог є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (абзац третій пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Статтею 48 Закону від 09.07.2003 р. № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов’язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов’язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.
Тобто потребує узгодження на законодавчому рівні визначення поняття «учасник пенсійного фонду», наведене в Законі № 1057 та абзаці третьому пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.
|
