Статтею 177 Податкового кодексу регламентовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, п. 177.2 якої передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) договором комісії є договір, коли одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1024 Цивільного кодексу комісіонер має право на відшкодування витрат, понесених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у разі якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину.
При цьому згідно зі ст. 1013 цього Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначено, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.
Таким чином, фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування та здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, включає до складу доходу суму комісійної винагороди у грошовій та негрошовій формі, отриману від здійснення договору комісії.
При цьому витрати такий платник формує на загальних підставах згідно з нормами пунктів 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктів 138.10.2 — 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу за умови їх документального підтвердження.
|