Спецрежим ПДВ: визначаємо код товару сільськогосподарської продукції
Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо визначення відповідності сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
Відтак з 1 січня 2016 року, зокрема, внесено зміни до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких в межах спеціального режиму оподаткування запроваджена часткова сплата сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується. Так, суб’єкти спеціального режиму оподаткування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом операцій.
Зауважимо, що для ведення податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123», «0130» передбачено додаток 10(ДС10).
У разі необхідності визначення відповідності власно виробленої сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для правильного відображення обсягів постачання таких товарів у податковій декларації з ПДВ та її додатках платник податку – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має можливість отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
Більш детальніше про це йдеться у листі ДФС України від 04.03.2016 р. №7892/7/99-99-19-03-02-17 „Про порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ”.
Особливості оподаткування доходів від продажу нерухомого майна
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Водночас дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного об’єкта нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Частиною четвертою ст. 334 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відтак під час продажу власником (фізичною особою) нерухомого майна, крім отриманого у спадщину (оскільки умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину), за умови перебування такого майна у власності понад три роки, а іншої частини менше трьох років, з метою дотримання умов ст. 172 Податкового кодексу України щодо продажу житлової нерухомості не частіше одного разу протягом звітного податкового року та перебування такого майна у власності, кожну частину нерухомого майна слід розглядати як окремий об’єкт оподаткування.
Отже, дохід від продажу власником (фізичною особою) об’єкта нерухомого майна, крім отриманого у спадщину, за умови перебування частини такого майна у власності понад три роки не оподатковується, а іншої частини – менше трьох років, підлягає оподаткуванню за ставкою 5% при отриманні доходу резидентом та 15%/20% при отриманні доходу нерезидентом.
|
