 Міндоходів розпочав адміністрування єдиного внеску
З 1 жовтня 2013 року Міністерство доходів
і зборів України розпочинає процедуру адміністрування єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відтепер
Міндоходів прийматиме та оброблятиме звіти про суми нарахованого єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Саме на його адресу
потрібно надавати звіти про суми нарахованого єдиного внеску.
Міністр
Олександр Клименко доручив організувати процес переходу таким чином, щоб
платники єдиного внеску не відчули жодних незручностей від зміни
адміністратора.
«Міністерство
провело всю необхідну технічну та організаційну підготовку, щоб для підприємців
цей процес був максимально комфортний. Ми плануємо вдосконалити адміністрування
єдиного внеску за рахунок розширення можливостей електронного звітування.
Створюються усі умови, щоб якомога більше підприємців змогли скористатися цією
можливістю. Це безкоштовні електронні ключі, зручний онлайн-інтерфейс,
консультації фахівців Міндоходів», - підкреслив Міністр.
Суми нарахованого єдиного внеску
підлягають сплаті на рахунки органів Міндоходів, відкриті в Головних
управліннях Державної казначейської служби України, які розміщено на офіційному
веб-порталі Міндоходів у розділі «Реєстри» за адресою: http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/111543.html.
Нагадаємо, що адміністрування єдиного
внеску Міндоходів розпочато у зв’язку з набранням чинності законами України від
04 липня 2013 року № 404-VII „Про внесення
змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної
реформи” та „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з
проведенням адміністративної реформи” № 406-VII (далі – Закон № 406).
Громадянин США намагався нелегально ввезти в Україну
77 смартфонів
Громадянин
США, який прибув в Україну рейсом Мюнхен-Львів, для проходження митного
контролю обрав «зелений коридор». Цей канал спрощеного контролю призначений для
декларування громадянами товарів в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними
платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або
обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Однак під час візуального огляду та
аналізу поведінки пасажира у працівників Львівської митниці Міндоходів виникли
підозри про наявність у багажі громадянина товарів, обов’язкових для
декларування та оподаткування.
Під час детального огляду особистого
багажу в сумках пасажира було виявлено смартфони iPhone 5S у повній заводській комплектації та інші моделі Apple загальною кількістю 77 шт. Частина з них
була упакована в поліетиленову плівку, а решта – в упаковках виробника.
Оскільки
громадянин не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей
про товари, які підлягають обов’язковому декларуванню, складено протокол про
порушення митних правил за ознаками порушення, передбаченого ст.472 Митного
кодексу України.
Довідково: Відповідно до ч. 1 п. 11 ст. 370 МК України,
особистими речами вважаються не більше 2 штук стільникових (мобільних)
телефонів. Також, згідно з ч. 1 ст. 374, товари (за винятком підакцизних),
сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться
громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у
супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України,
відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню та
не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Міндоходів розширюватиме співпрацю з ОLAF
Міністерство доходів і зборів України
розширюватиме співпрацю з Європейським офісом по боротьбі із шахрайством (OLAF) у контексті боротьби з незаконним обігом тютюнових виробів, а
також шахрайством та економічними злочинами.
Такої домовленості досягли Міністр доходів
і зборів Олександр Клименко з генеральним директором OLAF Джованні Кесслером під час зустрічі у Києві
сьогодні, 30 вересня.
«Ми приділяємо велику увагу нашій
взаємодії у відповідності до підписаної у червні Домовленості між Міністерством
та Офісом щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів. Вже бачимо
конкретні результати нашої співпраці. Наприклад, спільні дії в межах
спецоперації «РОМОЛУК» дозволили виявити в зоні діяльності Ягодинської митниці
найбільшу за 2013 рік спробу незаконного ввезення партії тютюнових виробів на
митну територію України – це 12,5 млн. штук цигарок», - підкреслив Міністр.
Загалом з початку 2013 року завдяки діям
співробітників Міністерства доходів і зборів України з незаконного обігу було вилучено 148 млн. штук
цигарок, у тому числі 78 млн. цигарок контрабандного походження. Особливу увагу Міністерство приділяє
перекриттю каналів контрабанди сигарет до країн Європейського Союзу, які
проходять через територію Вінницької, Волинської, Закарпатської, Львівської,
Одеської та Чернівецької областей України.
Зі свого боку Джованні Кесслер високо
оцінив зусилля України, спрямовані на попередження контрабанди тютюнових
виробів, а також
підкреслив, що необхідно надавати новий зміст співробітництву між OLAF та Міндоходів.
«Ми
маємо спільні проблеми, які маємо вирішувати разом. Це і корупція, і
зловживання та шахрайство з фінансовими ресурсами, і підробка товарів. Такі
спільні заходи, як РОМОЛУК, мають стати частиною нашої спільної повсякденної
роботи. Ми будемо й надалі розвивати нашу спільну роботу, щоб показати і
громадянам України, і громадянам ЄС конкретні результати», - підкреслив
Генеральний директор OLAF.
Під час зустрічі керівники Міндоходів та OLAF підтвердили намір активізувати обмін інформацією щодо незаконного обігу тютюнових виробів, а
також проводити спільні
операцій не тільки на кордоні, а й в середині країни. Для цього створюється
відповідна робоча група.
«Для
нас важливо, що між Офісом та Міністерством встановлюються партнерські
стратегічні стосунки. Ми зацікавлені у напрацюванні спільних підходів до
боротьби із шахрайством та економічними злочинами, просуванні нових механізмів
оперативної співпраці та обміну інформацією. Особливої актуальності наше
співробітництво набуває в контексті майбутнього підписання Угоди про Асоціацію
між Україною та ЄС», - підсумував Олександр Клименко.
«Обидві
сторони продемонстрували налаштованість на отримання конкретних результатів. Я
вірю в наше співробітництво», - резюмував пан Кесслер.
Нагадаємо, Домовленість про
співробітництво між Міністерством доходів і зборів України та Європейським
офісом по боротьбі з шахрайством щодо запобігання незаконного переміщення тютюнових
виробів була підписана 6 червня 2013 року у Брюсселі.
Позиція Міністра доходів і зборів України Олександра
Клименка щодо дискусії навколо закону про трансфертне ціноутворення
Нещодавно
набрав чинності закон про трансфертне ціноутворення (ТЦ). І зараз Міністерство
і бізнес разом активно готуються до його імплементації, застосування норм ТЦ на
практиці.
Я
вже неодноразово підкреслював і зроблю цей наголос ще раз: для України закон
про ТЦ – дійсно революційна подія. Якщо ми хочемо бути частиною
цивілізованої Європи, ми маємо раз і назавжди закріпити цивілізовані і прозорі
правила ведення бізнесу.
Там,
де дбають про репутацію, спробам приховувати прибутки від оподаткування
протиставляють закон та громадську думку. Податкові махінації засуджуються
суспільством, а будь-які дії держави, спрямовані на боротьбу з цим явищем,
вітаються.
Закон
про ТЦ в Україні прийнятий і набрав чинності. Це аксіома. Закон заснований на
кращих міжнародних практиках та рекомендаціях ОЕСР. Його прийняттю передував
тривалий процес обговорень, консультацій, дискусій із бізнесом, громадськістю.
Кінцева
версія цього закону – результат консенсусу між всіма зацікавленими сторонами.
Досягти цього компромісу було нелегко. Я вважав і вважаю спільним досягненням
держави та бізнесу перемогу над різного роду фобіями під час створення закону
про ТЦ. У ході важких дискусій були узгоджені всі позиції. Всі зацікавлені
сторони дійшли згоди.
Тепер
перед нами не менш важлива задача – якісна імплементація закону про ТЦ. Це і
узгодження усіх «білих плям» закону через затвердження відповідних
нормативно-правових актів, які Міністерство вже розробило та винесло на
обговорення із бізнесом. Це і підготовка відповідних фахівців, як з боку
Міністерства, так і бізнесу. У структурі Міндоходів вже створене спеціальне
управління, яке займатиметься виключно питанням ТЦ. Функціонує Центр
моніторингу товарних ринків, на який покладена аналітична функція.
Я
знаю, що відповідні приготування робить і бізнес. Мені приємно відзначити, що
великі компанії вже сприймають ТЦ як даність, проводять інвентаризацію
підконтрольних операцій, вносять зміни до контрактів, оцінюють умови дотримання
ТЦ.
Разом
з тим, сьогодні я чую заяви представників ділових кіл, що деякі норми цього
закону нібито мають простір для неоднозначного трактування, а відтак – можливих
проявів упередженого ставлення до платників податків.
Відповім на це
так: закон буде впроваджуватися, як і приймався, під пильним контролем
громадськості та в умовах постійного діалогу з бізнес-спільнотою.
Я
особисто спілкуюся з бізнесом, читаю коментарі у медіа. Ми проводимо зустрічі з
підприємницькими колами, обговорюємо питання запровадження ТЦ в межах
Громадської ради, беремо участь у профільних заходах, що проводять
аудитори та бізнес-асоціації. Ми не уникаємо дискусії, ми її ініціюємо.
Стурбованість
– це природно. Великий бізнес багато у чому консервативний, і кожна інновація
сприймається із засторогою.
Так,
дійсно, є дискусійні моменти, які ми маємо намір врегулювати вже найближчим
часом. Одним з тих питань, що, як я бачу, турбують бізнес, є достатньо
великий перелік держав, операції з контрагентами яких підпадатимуть під
контроль. На сьогодні це 92 країни, де ставка податку на 5% та більше нижча,
ніж в Україні. Ми бачимо стурбованість бізнесу, тому працюємо над цим питанням.
Буде знайдене компромісне, розумне рішення.
Мене також
дивують вислови, що закон про ТЦ стане новим інструментом державного тиску на
бізнес. Хочу раз і назавжди підкреслити: цей закон створювався не для збирання
штрафів чи кримінального переслідування топ-менеджменту українських корпорацій.
Закон розроблявся та приймався для того, аби припинити практику виведення
надприбутків з-під оподаткування.
З боку аудиторів
та різноманітних експертів зараз лунають перестороги, що Міністерство ніколи не
стане на бік бізнесу, що ми практикуємо «суто фіскальне трактування закону».
Зазначу,
що у законів не має фіскальних чи не фіскальних трактувань. Закон є закон.
Попереду
на бізнес чекає не «спаринг із контролюючими органами на ринзі трансфертного
ціноутворення», а конструктивна робота, чіткі та зрозумілі для усіх сторін
правила гри.
Як визначається база оподаткування операцій
в разі постачання товарів/послуг
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового
кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) база оподаткування операцій з
постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у
разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених
відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів
(крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що
використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва
лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них
препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також
збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості
послуг стільникового рухомого зв’язку).
До складу договірної (контрактної)
вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і
нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем
або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості
товарів/послуг.
До
бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за
виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та
регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або
суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання
наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії),
та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику
податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником
податку.
У випадках, передбачених статтею 189 ПКУ, база
оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 ПКУ.
В яких випадках органи доходів і зборів мають право виступати ініціатором
припинення суб`єкта господарювання
Про припинення суб`єкта господарювання розповів заступник начальника
Куп`янської ОДПІ Ігор Лікшин.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 51
Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ)
підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках,
передбачених ГКУ та іншими законами.
Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому
законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання такі
адміністративно-господарські санкції, як скасування державної реєстрації та
ліквідація суб’єкта господарювання (абз. 12 ч. 1 ст. 239 ГКУ).
Підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20
Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, що
контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до
суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою -
підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними
установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.
Згідно з п. 11.10 р. XI Порядку обліку платників податків і
зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 №1588,
який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.11 р. за №1562/20300,
якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі:
неподання протягом одного року в органи
ДПС податкових декларацій, документів податкової звітності;
якщо установчі документи суперечать
чинному законодавству;
провадження діяльності, яка суперечить
установчим документам та законодавству;
наявності в Єдиному державному реєстрі
запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;
наявності в органі ДПС передбачених
законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо
припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб’єкта
господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення
у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або
господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення
щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи -
підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької
діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до
установчих документів юридичної особи.
Дії платника податків, якщо місцезнаходження та виробництво розташовані в різних районах
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу
України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності
чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю
юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і
обліку.
«Згідно з пунктом 63.3 статті 63
Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю
на облік в органах Міндоходів за місцезнаходженням юридичних осіб (основне
місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів,
рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які
пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне
місце обліку)», - зазначає начальник відділу ІТ та обліку платників податків
Куп`янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Світлана Редька.
Юридична особа повинна стати на облік в
органі Міндоходів за місцем розташування офісу, тобто основне місце обліку, а
також, в органі Міндоходів за місцем розташування (реєстрації), у разі
наявності, підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування
або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться
діяльність (неосновне місце обліку).
Міндоходів України прийнято низку наказів щодо
адміністрування єдиного внеску
Помилково або
надміру сплачені кошти
Наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 450 затверджено Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення
надміру та/або помилково сплачених коштів.
Нагадуємо, що
попередній Порядок було затверджено постановою правління Пенсійного фонду
України від 27.09.2010 р. № 21-1.
Скарги на вимоги
про сплату недоїмки
Наказом
Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 452 затверджено Порядок
розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі
сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та
на рішення про нарахування пені та накладення штрафу.
Зауважимо, що
попередній Порядок було затверджено постановою правління Пенсійного фонду
України від 08.10.2010 р. № 22-7.
Прийняття
банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати
Наказом
Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 453 затверджено Порядок
прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної
плати.
Зазначимо, що
попередній Порядок було затверджено постановою правління Пенсійного фонду
України від 27.09.2010 р. № 21-3.
Як і раніше,
банки мають здійснювати видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної
плати, на які нараховується єдиний внесок, лише за умови одночасного подання
платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ
готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску у сумі не менше
1/3 суми коштів для виплати заробітної плати.
Якщо сума
єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки
здійснюють видачу (перерахування) коштів за наявності у платника єдиного внеску
оригіналу довідки-розрахунку, погоджену з органом доходів і зборів за місцем
взяття на облік.
Якщо працювати, то легально
Під
час перевірок місцевих підприємців на дотримання трудового законодавства у
січні — вересні 2013 р. куп`янські податківці виявили 77 неоформлених працівників. За результатами перевірок до бюджету
додатково нараховано 4,8 тис.
грн. платежів.
Згідно
з Конституцією України, кожна людина заслуговує на заробітну плату, не нижчу
від визначену законом.
«Від власної байдужості та бездіяльності кожен
трудовий нелегал втрачає право на допомогу з тимчасової непрацездатності у
випадку хвороби, на соціальні виплати, на гідну пенсію та багато іншого», -
зазначає начальник Куп`янської
ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Олена Кухтіна.
Куп`янська ОДПІ нагадує, матеріали щодо виявлення неоформлених осіб
передаються до органів Прокуратури.
| 
