Якщо підприємець не отримує дохід та не несе витрат
Чи включається у кількість календарних місяців при розрахунку розміру
середньомісячного річного оподатковуваного доходу кількість місяців, протягом
яких фізична особа — підприємець тимчасово зупиняє діяльність (не отримує дохід
та не несе витрат)?
Відповідно
до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є чистий
оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом
(виручка у грошовій і негрошовій формі) та документально підтвердженими
витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи —
підприємця.
Підпунктом
177.5 цієї статті зазначено, що фізичні особи — підприємці, які здійснюють
діяльність на загальній системі оподаткування, подають до територіального
органу Міндоходів України податкову декларацію за місцем своєї податкової
адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного
звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з
податку на доходи.
Відповідно
до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу загальний річний
оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів,
отриманих протягом такого звітного податкового року фізичною особою —
підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 цього
Кодексу.
Розрахунок
податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється
платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій
декларації про майновий стан і доходи (далі — Податкова декларація), форму якої
затверджено наказом № 1395 (пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу).
Фізична
особа — підприємець разом з Податковою декларацією подає додаток 5 до розділу
ІІІ декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних
осіб, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської
діяльності», де підприємець самостійно здійснює розрахунок податку на доходи
фізичних осіб за звітний податковий рік.
Таким
чином, фізична особа — підприємець на підставі даних, зазначених у Податковій
декларації, здійснює остаточний розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб
за звітний податковий рік. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного
доходу розраховується як отриманий загальний річний оподатковуваний дохід,
зменшений на суму документально підтверджених річних витрат, поділений на
кількість календарних місяців, протягом яких здійснювалась діяльність.
У
разі коли фізична особа — підприємець має намір припинити підприємницьку
діяльність, вона відповідно до Закону про держреєстрацію розпочинає процедуру
припинення підприємницької діяльності, яка регулюється статями 46, 47 цього
Закону та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються
від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків?
Згідно із ст.70 розділу ІІ Податкового кодексу
України та розділу VIIIПоложення
про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників
податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №
1147 (далі – Положення) фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки
і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої
релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків, зобов’язана особисто або через законного
представника чи уповноважену особу подати відповідному органу державної
податкової служби Повідомлення за формою № 1П (додаток 8 до Положення),
яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та
пред’явити паспорт громадянина України.
У разі необхідності особа, крім паспорта
громадянина України, пред’являє свідоцтво про народження та, якщо змінювалося
прізвище, ім’я чи по батькові, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про
розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника
податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться
в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та
серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової
картки платника податків.
Фізична особа
подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем
проживання або за власним бажанням – до органу державної податкової служби за
місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта
оподаткування.
Взяття на
облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом
п’яти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби
Повідомлення.
За зверненням
фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі
Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання
інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем,
ім’ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина
України такої особи (сьома, восьма або дев’ята сторінки) відмітку про наявність
права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої
наведено у додатку 9 до Положення.
У разі наявності у паспорті
такого громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника
податків така відмітка анулюється.
Фізична особа, до паспорта якої було внесено
відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером
паспорта та яка через деякий час змінила свої переконання і бажає отримати
реєстраційний номер облікової картки платника податків, подає до органу
державної податкової служби за своїм місцем проживання або за власним бажанням
– до органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за
місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування Облікову картку, заяву в
довільній формі з викладенням свого прохання анулювати попередньо внесену
відмітку з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника
податків та пред’являє паспорт громадянина України.
Підприємець - платник єдиного податку може здавати в оренду частину
нежитлового приміщення
Нормами Цивільного кодексу України передбачено, що
власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької
діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також
стосується використання майна, що надається в оренду підприємцем на спрощеній
системі оподаткування.
Підпунктом
291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи
- підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких
перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа
яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі)
та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не
можуть бути платниками єдиного податку.
Таким
чином, фізична особа - підприємець може перебувати на спрощеній системі
оподаткування та здавати частину нежитлового приміщення в оренду до 300
квадратних метрів, за умови, що решта нежитлового приміщення не перебуває в
оренді.
Платники єдиного податку – юридичні особи повинні здійснювати
розрахунки в грошовій формі
Юридичні особи
мають можливість самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така
особа відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України.
Так
до четвертої групи платників єдиного податку відносяться юридичні особи
будь-якої організаційно – правової форми, у яких обсяг доходу за календарний
рік не перевищує 5 млн.грн. та середньооблікова кількість працівників – не
більше 50 осіб. Також юридичні особи можуть обрати шосту групу єдиного податку
за умови що протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн. грн.
Крім того для
знаходження на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності необхідно
дотримуватися деяких додаткових умов. Зокрема, відповідно до п. 291.6 ст. 291
Податкового кодексу України платники єдиного податку повинні здійснювати
розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в
грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Нагадуємо,
бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає
проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках
одного договору (пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Тобто
юридичні особи - платники - єдиного податку не мають права здійснювати бартерні
операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані
роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.
Які умови перебування фізичних осіб на ІІ групі
платників єдиного податку
До платників єдиного податку ІІ групи належать
фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання
послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню,
виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного
господарства. Протягом календарного року такі платники повинні
відповідати сукупності критеріїв:
- не
використовувати працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними
у трудових відносинах, одночасно не повинно перевищувати 10;
- обсяг доходу не
повинен перевищувати 1 000 000 грн.
До зазначеної групи
платників не відносяться фізичні особи-підприємці, які надають посередницькі
послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також
здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних
та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення
та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи належать виключно до
третьої або пятої групи платників єдиного податку.
Зазначимо, що
суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може
здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом
календарного року за умови дотримання відповідних вимог (п.291.4 ст.291
Податкового кодексу України). Для цього йому необхідно подати заяву до
територіального органу Міндоходів України не пізніше ніж за 15 календарних днів
до початку наступного календарного кварталу. До заяви додається розрахунок
доходу за попередній календарний рік.
Порядок
обрання або переходу на спрощену систему оподаткування визначено ст.298
Податкового кодексу України.
Терміни подання заяви у разі збігу зі святковим або вихідним днем
Новостворені суб`єкти
господарювання, які протягом 10 днів з дня держреєстрації подали заяву щодо
обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановлені
для ІІІ-VI груп, вважаються
платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
У разі, якщо 10
день з дня такої реєстрації припадає на святковий або вихідний день, то термін
подання зазначеної заяви для новостворених фізичних осіб-підприємців не
продовжується. Тобто, останнім днем подання заяви буде день, що передує
вихідному або святковому дню.
Нагадуємо, що
порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування регулюється
положеннями ст. 298 Податкового кодексу України.
Порядок звітування за нововідведеною земельною ділянкою
Суб’єкт
господарювання, який протягом року отримав право власності (користування) на
земельну ділянку, подає річну податкову декларацію або щомісячні декларації за
типом «Звітна». Зазначені декларації подаються до територіального органу Міндоходів України за
місцезнаходженням земельної ділянки.
У випадку, якщо
платник на поточний рік вже звітував за земельні ділянки, що перебувають у його
власності (користуванні), а право власності на інші ділянки отримано протягом
року, такий суб’єкт господарювання має подати нову звітну декларацію. Зробити
це необхідно за місцезнаходженням таких земельних ділянок протягом 20
календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому виникло таке право.
Нагадуємо, що
платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку
щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подають територіальному органу
Міндоходів України податкову декларацію на поточний рік. Декларація подається
за місцезнаходженням земельної ділянки з розбивкою річної суми рівними частками
за місяцями.
Порядок сплати плати
за землю регулюється положеннями розділу XIII Податкового кодексу України.
Акредитований центр сертифікації ключів Держмитслужби припинив свою
діяльність
25 липня 2013
року Акредитований центр сертифікації ключів Держмитслужби припинив свою
діяльність.
Всі посилені сертифікати
підписувачів, отримані в Акредитованому центрі сертифікації ключів
Держмитслужби, відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про
електронний цифровий підпис" скасовані.
Подальше
безкоштовне отримання послуг електронного цифрового підпису можливе в
Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту
Міндоходів.
Норми Податкового
кодексу України, щодо відчуження транспортного
засобу фізичної особи
Так, дохід,
який отримала фізична особа від продажу (обміну) протягом звітного
(податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового
автомобіля, мотоцикла або мопеда, не підлягатиме оподаткуванню (раніше такий
дохід оподатковувався за ставкою 1%). Отриманий протягом звітного ( податкового ) року дохід від
продажу ( обміну) двох і більше об’єктів
рухомого майна, як і до нового року, оподатковуватиметься за ставкою 5%. Дохід
від продажу транспортного засобу вираховуватимуть виходячи з ціни, зазначеної в
договорі купівлі-продажу. При цьому ціна не може бути нижчою за середню ринкову
вартість відповідного транспортного засобу, яку встановлюватиме щокварталу
центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної
політики у сфері економічного розвитку (для кожної марки та моделі такого
транспорту з урахуванням року випуску та пробігу), й оприлюднюватиме на своєму
офіційному веб-сайті.
Так само
визначатиметься вартість легкових
автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи подарунок, що
підлягатимуть оподаткуванню.
У якому випадку не утримується ПДФО з доходу фізичних осіб-підприємців
Cуб’єкт господарювання чи самозайнята
особа, які нараховують (виплачують) фізичній особі – підприємцю дохід від
здійснення нею підприємницької діяльності, не завжди утримують податок на
доходи у джерела виплати.
А саме, податок не
утримується під час нарахування фізичній особі–підприємцю доходу від здійснення
нею підприємницької діяльності, якщо цією особою надано юридичним особам та
фізичним особам - підприємцям, з якими має господарські відносини, копію
документа, що підтверджує її державну реєстрацію як СПД. Таким
документом може бути витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних
та фізичних осіб–підприємців.
Водночас, це
положення не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання
певної роботи чи надання послуги згідно з цивільно-правовим договором. Зокрема,
якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а
сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно
до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222
п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
У випадку, коли
фізична особа – підприємець є платником єдиного податку, то крім вказаних
документів такій особі рекомендується надати копію Свідоцтва про сплату єдиного
податку, в якому зазначаються обрані ним
види діяльності.
Платники єдиного податку
звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності
з окремих податків і зборів, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб у частині
доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської
діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з гл.1 розд. ХІV ПКУ (п.297.1 ст.297 ПКУ).
«Зелений коридор» звільняє
громадян від заповнення митної декларації
Обравши «зелений коридор», громадянин підтверджує
відсутність у нього будь-яких товарів, що підлягають письмовому декларуванню,
оподаткуванню і які заборонені або обмежені до переміщення в Україну.
Так, громадянин має право
переміщувати через митний кордон України у ручній поклажі або супроводжуваному
багажі без письмового декларування:
- особисті речі:
- два мобільних телефони,
одна відеокамера, один фотоапарат, два переносних персональних комп’ютера;
- спортивне спорядження;
- особисті прикраси, які
були у користуванні;
- одяг, взуття, призначені
виключно для власного користування;
- 500 мл туалетної води
та/або 100 мл парфумів
- інші товари для
особистого користування;
- товари (призначені для
відчуження, в т. ч. для дарування), загальна вартість яких не перевищує 1 000
євро;
- готівкову валюту України
або іноземну валюту у сумі, яка не перевищує 10 000 євро (в еквіваленті) на
одну особу;
- алкогольні напої:
горілчані вироби (горілка, коньяк, віскі та інші) у кількості 1 л, вино — 2 л, пиво — 5 л; тютюнові вироби — 200
цигарок або 50 сигар чи 250 г
тютюну (або 250 г
цих виробів);
- продукти харчування для
власного споживання на суму, яка не перевищує 200 євро:
- в упаковці виробника
(призначеній для роздрібної торгівлі) —
1 упаковка або загальною масою не більше, ніж 2 кг кожного найменування;
- без упаковки – до 2 кг кожного найменування;
- неподільний продукт,
готовий до безпосереднього вживання – 1 шт. кожного найменування;
- лікарські засоби у кількості, що не перевищує 5 упаковок
кожного найменування на одну особу (крім тих, що містять наркотичні чи
психотропні речовини) або що не перевищує зазначену в рецепті (наявному в
особи), виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або
закладу охорони здоров’я.
Норми переміщення товарів,
готівки, тютюну, продуктів харчування та алкогольних напоїв «зеленим коридором»
діють один раз на 24 години.
Відповідні норми
передбачено у ст. 370, 374, 376 та 378 Митного кодексу України від 13.03.2012 №
4495-VI. Порядок ввезення в Україну
готівки визначений главою 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських
металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління
Національного банку України від 27.05.2008 № 148.
Тимчасово припинили
господарську діяльність - не забувайте звітувати!
Платник податків зобов’язаний за кожний звітний
період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником
якого він є. Звітність подається до органу Міндоходів, в якому платник податків
перебуває на обліку. Важливо пам’ятати, навіть якщо платник податків вирішив на
певний період призупинити ведення своєї
господарської діяльності, то звітувати потрібно у будь-якому випадку.
Нагадуємо, що останнім
днем подання податкової декларації за II квартал поточного року - 9 серпня 2013 року.
«У бізнесу є час, аби
встановити касові апарати з електронною стрічкою» - Олександр Клименко
У питанні запровадження касових розрахунків з
системою дистанційного автоматичного звітування головною метою для Міністерства
доходів і зборів є електронізація податкової звітності, а не штрафні санкції за
ігнорування нових вимог. Про це під час робочої поїздки до Харкова заявив
Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко.
«Штрафи для нас – не
самоціль. Головне – запровадження електронізації у звітності бізнесу перед
міністерством. Ми були готові відтермінувати застосування штрафів за неподання
електронної звітності з РРО ще до винесення відповідного законопроекту на
розгляд парламенту», – сказав Міністр.
За його словами,
запровадження в Україні електронної звітності з РРО відповідає світовим
тенденціям у розвинутих країнах.
«Ми не відмовимося від
системи, яка повинна працювати та адекватно контролювати доходи українського
бізнесу. Тим паче, що для підприємців вона забезпечить зменшення кількості
перевірок», – підкреслив Олександр Клименко.
Міністр нагадав, що часу
для запровадження РРО на сьогодні достатньо. 1 січня 2014 року – останній
строк, до якого касові розрахунки в Україні повинні перейти на систему
дистанційного автоматичного звітування.
Нагадаємо, 8 липня
Президент України Віктор Янукович підписав Закон України №357-VII, яким внесено
зміни до терміну настання відповідальності за неподання електронної
звітності. Згідно із законом, фінансова
відповідальність настає з 1 січня 2014 року. До цього часу за неподання
електронної звітності платників, які використовують касові апарати, не
штрафуватимуть.
Також нагадаємо, що 8
липня Міністерство доходів і зборів наказом № 249 затвердило Державний реєстр
реєстраторів розрахункових операцій. У першій частині реєстру визначені
реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації. Тобто
моделі зазначених реєстраторів можуть продаватися та використовуватися у роботі
підприємців. До другої частини реєстру віднесено моделі, первинна реєстрація
яких заборонена. Це ті апарати, які раніше перебували у використанні платників,
однак вже переважно не випускаються виробниками касової техніки.
| 
