Віднесення платником до податкового кредиту витрат на придбання продовольчих товарів, товарів господарського призначення
Державна фіскальна служба України у листі від 05.05.2017 № 77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (далі – лист ДФС №77) надала роз’яснення щодо .
Так, відповідно до п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Лист №77 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72110.html
Оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги
Державна фіскальна служба України у листі від 07.04.2017 №7307/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7307) надала роз’яснення щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями зі списання кредиторської заборгованості. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Зміни до Порядку повернення коштів з бюджету
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.04.2017року №415, який затвердив Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Зокрема, у розділі І Порядку з’явився новий пункт 4 1, яким визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Виникла помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено». Що робити?
Якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено» платник в-першу чергу має перевірити який ключ ЕЦП використовується першим. Варто пам’ятати, вірна послідовність підписів для податкової звітності наступна: бухгалтер-директор-електронна печатка.
Далі необхідно перевірити правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи).
В подальшому слід звернути увагу чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується. Наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера.
Окрім того, помилка може виникати, якщо змінювалось ім’я файлу особистого ключа.
У разі, якщо жодна з вищезазначених рекомендацій не допомагає вирішити проблему, необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.
До відома платників акцизного податку
ДФС України оприлюднено РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), а також неподання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності., лист від 13.05.2017 №11856/7/99-99-12-03-03-17
За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі передбачена відповідальність
Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).
Контрольовані операції: змінено порядок проведення перевірок
16.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.03.2017 № 399 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344» (далі – Наказ № 399).
Наказом № 399 внесено зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій (далі – Порядок) та змінено заголовок тексту на «Порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
Крім того, визначено, що перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за звітні періоди 2013 та 2014 років проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 розділу I Кодексу, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, та цим Порядком.
З нововведеннями можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України у розділі «Нормативні та інформаційні документи» (http://zir.sfs.gov.ua).
Зміни до форми Податкової декларації екологічного податку
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 1177, затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі - Декларація), а саме викладено у новій редакції Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт» оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за І квартал 2017 року подається за старою формою, а за ІІ квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом № 1177.
Продаж б/у телефонів: чи можна без РРО?
За поданням Мінекономрозвитку України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 року № 231, згідно з яким до таких товарів належать, зокрема, смартфони та мобільні телефони, що мають згідно з УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00.
При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам — підприємцям — платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.
Потрібно уточнити задекларовані суми податку на нерухомість — дотримуйтесь метод рекомендацій
ДФС України надано методичні рекомендації щодо заповнення Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408, у разі виникнення необхідності уточнення задекларованих податкових зобов’язань.
На прикладах з роз’ясненнями та розрахунками розглянуто особливості заповнення уточнення задекларованих сум податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно.
(Лист ДФС України від 13.05.2017 №11897/7/99-99-12-02-03-17)
ПДФО і ЄСВ із заробітної плати студентів
Дохід у вигляді заробітної плати студентам (учням) професійних училищ під час проходження виробничої практики оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах незалежно від його розміру.
Крім того, якщо дохід у вигляді заробітної плати, який виплачується студентам (учням) професійних училищ під час проходження виробничої практики за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску.
Граничний розмір податку на прибуток - 7%, ПДФО - 3%
22 травня 2017 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №6481, яким пропонується затвердити Закон про встановлення в Україні граничного розміру податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб. Авторами цієї законодавчої ініціативи є нардепи А. Немировський, Г. Чекіта та С. Лабазюк.
Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року встановити граничний розмір податку на прибуток підприємств та ПДФО у такому розмірі:
• 7 % - для прибутку підприємств;
• 3% - для доходів фізичних осіб.
На думку законотворців, зменшення цих податків забезпечить зростання обігу товарно-грошової маси, детінізації економіки країни, розвитку економіки, підвищення міжнародного рейтингу сприяння бізнесу.
Уточнююча декларація з податку на нерухомість: методичні рекомендації та зразки заповнення від ДФСУ
ДФСУ у листі від 13.05.2017 р. № 11897/7/99-99-12-02-03-17 надала Методичні рекомендації щодо заповнення декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408, у разі виникнення необхідності уточнення задекларованих податкових зобов’язань.
Зокрема, податківці нагадують, що декларування податкових зобов’язань з податку на нерухомість за звітний (податковий) період формою декларації передбачено за житлові та нежитлові об’єкти нерухомості одночасно.
При цьому програмним забезпеченням автоматично здійснюється визначення сум податкових зобов’язань, що підлягають імпортуванню до інтегрованих карток платника за відповідними кодами бюджетної класифікації, що ідентифікуються за кодами типів об’єкта нерухомості, зазначених платником податку у колонці 2 Декларації, шляхом підсумку сум податкових зобов’язань, зазначених у колонці 7 декларації за відповідними групами кодів типів об’єктів.
При цьому при складанні уточнюючої податкової звітності за відповідний звітний (податковий) період чинною формою декларації не передбачено розмежування сум податкових зобов’язань, що підлягають уточненню за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості окремо, що унеможливлює автоматизацію програмного забезпечення в частині їх рознесення до інтегрованої картки платника.
Щодо ставок єдиного податку
Гідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.
Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є безстроковою та здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Інформація для сільгоспвиробників
Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. № 178 ««Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за результатами квітня 2017 року можуть бути подані з 23 по 27 травня 2017 р. включно.
Нагадаємо, що заява про внесення сільгоспвиробника до Реєстру заповнюється та подається в електронній формі або у паперовому вигляді у місяці, який передує початку податкового періоду, з якого особа матиме право на отримання бюджетної дотації, та протягом п'яти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової звітності з ПДВ, встановленого для місячного податкового (звітного) періоду, та розглядається контролюючим органом за місцем обліку особи як платника ПДВ.
Окремі питання застосування реєстратора розрахункових операцій
Державна фіскальна служба України у листі від 17.05.2017 №226/6/99-99-14-05-01-14/ІПК (далі – лист ДФС №226) надала роз’яснення щодо окремих питань при здійснені господарської діяльності з застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а саме, чи зобов’язаний суб’єкт господарювання, у разі якщо протягом дня не здійснювались розрахункові операції, а проведена операція «службове внесення», «службове винесення готівки» або «нульовий чек», друкувати фіскальний звітний чек, та яка відповідальність за не роздрукування такого чеку?
Так, Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) визначаються правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Окремо зазначаємо, що п.9 ст.17 Закону №265 визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону: до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до органів державної податкової служби звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, у разі обов’язковості її подання.
Порядок обчислення податку на прибуток та подання звітності за договором про спільну діяльність
Відповідно до статті 133 Податкового кодексу України, що визначає коло платників податку на прибуток, договір про спільну діяльність без створення юридичної особи не належить до платників податку на прибуток.
Об’єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 102.23.02).
Зміни до Порядку повернення коштів з бюджету
19 травня п р. офіційно оприлюднений, й, відповідно набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.04.2017року №415, який затвердив Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Зокрема, у розділі І Порядку з’явився новий пункт 4 1, яким визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Власні кошти на закупівлю товарів: строки звітування підзвітної особи
Правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. п. 170.9.2 п. 170 ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
Таким чином, при придбанні працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у визначені законодавством строки. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то при несвоєчасному поданні Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.
Місцеві податки: основа - рішення органів місцевого самоврядування
Згідно з положеннями пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом належать до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Встановлення індивідуальних пільгових ставок місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб, підприємців чи громадян або ж повне звільнення їх від сплати місцевих податків та зборів, Кодексом не передбачено.
Процедура зняття з обліку в контролюючих органах особи, яка провадить незалежну професійну діяльність адвоката
Фізична особа перебуває на облік у контролюючому органі в якості особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, але діяльність не веде та доходів не отримує. Разом з цим, така особа є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності. Чи повинна така особа сплачувати податки та єдиний внесок від незалежної професійної діяльності? Яким чином така особа може бути знята з обліку у контролюючих органах?
Після отримання вказаних документів контролюючим органом приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Після проведення документальної позапланової перевірки платника податків, у разі відсутності заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, складається довідка про зняття з обліку платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, складається довідка про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП.
Реорганізація платника ПДВ шляхом поділу: податкові наслідки
В індивідуальній податковій консультації від 22.05.2017 р. №293/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ зазначила, що у платника ПДВ, що реорганізується, зокрема, шляхом поділу, не виникає обов’язку щодо визначення і нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 184.7, пп. "а" п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ за придбаними та/або виготовленими товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи перебуває правонаступник у статусі платника ПДВ, чи ні.
Крім того, згідно з п. 198.7 ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, зокрема, шляхом поділу підлягає перенесенню до податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Запропоновано впорядкувати порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі спиртом, алкоголем та тютюном
З метою приведення у відповідність до норм Закону №481/95-ВР та Закону „Про адміністративні послуги” нормативно-правових актів Уряду розроблено проект постанови КМУ „Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” (завантажити). Проект оприлюднений 25 травня 2017 р. на веб-порталі ДФСУ.
Проектом постанови, зокрема, пропонується визнати такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 31.03.1999 р. № 500 «Про впорядкування видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами». На думку Уряду, ця постанова не відповідає нормам Закону №481/95-ВР, що своэю чергою обтяжує отримання суб’єктами господарювання адміністративних послуг з отримання ліцензій на оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Зауваження та пропозиції щодо змісту проекту Постанови можна надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за наступними адресами:
Державна фіскальна служба України: 04655, МПС, м. Київ - 53, Львівська площа, 8, e-mail: kontrol481@sfs.gov.ua.
Пропозиції та зауваження також можна надсилати на адресу Державної регуляторної служби України: м.Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11.
Реорганізація платника ПДВ шляхом поділу: податкові наслідки
В індивідуальній податковій консультації від 22.05.2017 р. №293/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ зазначила, що у платника ПДВ, що реорганізується, зокрема, шляхом поділу, не виникає обов’язку щодо визначення і нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 184.7, пп. "а" п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ за придбаними та/або виготовленими товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи перебуває правонаступник у статусі платника ПДВ, чи ні.
Крім того, згідно з п. 198.7 ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, зокрема, шляхом поділу підлягає перенесенню до податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Процес відшкодування ПДВ стає максимально прозорим
Нагадаємо, що новий Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість повноцінно почав функціонувати з 1 квітня поточного року відповідно до змін, прийнятих до Податкового кодексу України.
Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.
Електронний реєстр автоматичного відшкодування ПДВ не має обмеженого доступу, є публічним, відкритим та оприлюднюється на сайті Мінфіну України.
За рахунок упровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ процес повернення бюджетних коштів платникам стає максимально прозорим. Будь-який платник податків має змогу відслідковувати весь процес від подання заявки до отримання коштів.
Як розрахувати суму податкового зобов’язання у разі випуску тимчасово ввезених товарів у вільний обіг?
У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами (частина сьома ст. 106 Митного кодексу). Для нарахування митних платежів при оформленні митної декларації у митному режимі імпорту відповідно до ст. 31 Митного кодексу застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Нацбанком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації.
У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України при розрахунку процентів з сум податкових зобов'язань застосовується база оподаткування та розмір облікової ставки Нацбанку України на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Санкції за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку
Державною фіскальною службою України листом від 13.05.2017 №11856/7/99-99-12-03-03-17, надані рекомендації щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних, а також не подання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.
Застосування РРО при торгівлі фізичними особами – підприємцями, платниками єдиного податку уживаними товарами
Щодо необхідності застосовування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) при торгівлі фізичними особами – підприємцями, платниками єдиного податку уживаними товарами.
Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи та другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 18.05.2017 №242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК) за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/72134.html
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичними особами – підприємцями
Щодо орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичними особами – підприємцями.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - Кодексом та Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі - Закон №161).
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 18.05.2017 №277/Б/99-99-13-03-01-14/ІПК) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card
При порушенні платниками єдиного податку фізичними особами - підприємцями 3-ї групи вимог застосування єдиного податку, застосовується ставка 15%
Ставка єдиного податку для фізичних осіб – підприємців третьої групи у розмірі 15 відсотків встановлюється:
• до суми доходу, який протягом календарного року перевищує 5 млн. грн.;
• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), ніж грошова форма (готівкова та/або безготівкова);
• до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Зазначена норма передбачена п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу України.
Надходження єдиного податку - одна із основних складових поповнення бюджету місцевих громад
Нагадуємо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Звертаємо увагу тих платників єдиного податку, які вирішили припинити свою підприємницьку діяльність, що останнім періодом, за якій вони повинні сплатити єдиний податок, вважається той податковий період, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Зазначення у податковій накладній кодів УКТ ЗЕД товарів та кодів послуг
Щодо зазначення у податковій накладній кодів УКТ ЗЕД товарів та кодів послуг та необхідності відповідності кодів УКТ ЗЕД товарів та кодів послуг кодам видів діяльності платника, які внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ).
Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457.
Таким чином, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання за такою операцією, скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, в якій відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу зазначити код УКТ ЗЕД/код ДКПП, незалежно від того, чи внесено відповідний код діяльності до ЄДРПОУ.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 18.05.2017 №271/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card
Увага! 1 липня закінчується термін формування нового реєстру неприбуткових установ та організацій
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 440 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру” (із змінами та доповненнями), 1 липня 2017 року закінчується термін формування нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.
З метою включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п. 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та надати копії документів контролюючому органу, на обліку в якому вони знаходяться.
Відповідно ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року. (Постанова КМУ від 29.03.17 р. № 195, набула чинності з 31.03.17 р.).
За порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі застосовуються штрафні санкції
Відповідно до п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
Детальніше на http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297717.html
Як визначаються обсяги ввезення громадянами на митну територію України продуктів харчування ?
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» (далі – Постанова № 434) громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214.01).
Реалізація пального: як зареєструватися платником акцизу
Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено, що платником акцизного податку, зокрема, є особа, яка реалізує пальне.
Суб’єкт господарювання, який здійснює будь-які операції, визначені пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу, є платником акцизного податку.
Водночас оскільки передача (відпуск, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) не вважається реалізацією пального, суб’єкти господарювання, які здійснюють такі операції, з 01.01.2017 р. не є платниками акцизного податку з реалізації пального (за винятком виробників).
Детальніше на http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297820.html
Податковим агентам про подання податкового розрахунку 1 ДФ
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.01.2015 № 4 (далі – Порядок). Відповідно до п.п. “б” пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
У порції, яка подається за не уповноважений відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) такого підрозділу.
Інформація щодо переліку Органів із сертифікації колісних транспортних засобів
Станом на 03.05.2017 призначені уповноважені Органи із сертифікації колісних транспортних засобів, що відповідно до вимог ст.3 Закону України від 06.07.2005 №2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» вказують на рівень екологічних норм транспортного засобу (лист ДФС України від 22.05.2017 №12788/7/99-99-18-03-01-17).
Детальніше на http://kr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297633.html
Для підприємців на загальній системі оподаткування суттєво розширено перелік витрат
З 1 січня 2017 року до сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб – підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, не включаються суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Окрім того, до переліку витрат зазначених суб’єктів господарювання включаються суми ЄСВ, суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності (за винятком ПДВ для фізособи - підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб із доходу від господарської діяльності, плати за землю та податку на майно). До витратної частини можна також додавати платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю.
Нововведеннями 2017 року стало право за власним бажанням нараховувати та включати до складу витрат амортизацію основних засобів та нематеріальних активів за умови ведення окремого обліку таких амортизаційних витрат.
Як виняток не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, а також витрати на ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості). При цьому підприємці не мають право амортизувати основні засоби подвійного призначення, а саме земельні ділянки, житлову нерухомість і легкові та вантажні автомобілі.
З 1 січня 2017 року дохід від акцій та дивіденди оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 відсотків
Дохід у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих, зокрема, суб’єктами господарювання - платниками єдиного податку, з 1 січня 2017 року оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 відсотків.
Результати перерахунку, зокрема по нарахованих доходах у вигляді дивідендів, відображається у звітності за ф. 1ДФ того періоду, в якому було проведено перерахунок сум податку. Уточнюючий розрахунок в цьому випадку не подається.
Згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ зазначається, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. Детальніше на http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/297778.html
Первинні документи - застосовування факсиміле
Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно із Положенням документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Тобто використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України.
Видачу «алкогольних» та «тютюнових» ліцензій здійснюватимуть по-новому
Проект розроблено з метою приведення у відповідність до норм Закону України № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» і Закону України № 5203 «Про адміністративні послуги» нормативно-правових актів Уряду
Проектом постанови, зокрема, пропонується визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 500 «Про впорядкування видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», яка не відповідає нормам Закону № 481.
На веб-порталі ДФСУ 25.05.2017 р. оприлюднено проект постанови КМУ «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Доля нарахування ЄСВ при здійсненні засновником керівництва підприємства
Якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄСВ не нараховується.
платниками ЄСВ є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР).
ЄСВ нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог статей 21, 24 КЗпП, то йому повинна бути виплачена зарплата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.
Таким чином, якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄВ не нараховується.
|
